Рекомендована література
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
Світлофор
Світлофор – наш помічник
Помагати всім він звик,
Світить він чарівним світлом
Вдень, вночі, і в дощ, і в вітер.
Ось горить червоний колір,
Зупинись, чекай, не йди!
Лиш коли буде зелений,
Можеш сміло ти іти!
Ось і жовтий засвітився
Почекати треба теж
Подружись із світлофором
Та біди ти обминеш.
«Не бери сірник у руки!»
У маленької Іринки іграшок багато
Та не хоче вже вона іграшками гратись
Хоче гратись з сірниками, що лежать у шафі,
Тільки матінка чомусь їх не хоче дати.
Цілий ранок, цілий день плакала Іринка
Аж розпухлі оченята, крапають сльозинки.
- Хочу, хочу сірниками вогнище палити,
І для ляльки, для Даринка буду борщ варити!
Плаче дівчинка, нудьгує, кепська ситуація…
Тато ж Ірочки працює на пожежній станції.
Знає тато, що вогонь біди нам приносить,
І тому свою дитину щиро-щиро просить:
«Не бери сірник у руки, і дорослих завжди слухай!»
«Необачний вчинок»
Сьогодні Маринка була слухняною, не пустувала. Таке іноді з нею буває. Тому мама дозволила їй погратися біля будинку самій. І раптом зирк, а в траві виблискує золотаво-зелений жук. Сам він маленький-маленький, а очі в нього світяться вогниками.
-Яка краса! Я ще такого ніколи не бачила! - вигукнула Маринка
-Ой-ой! Дівчинко, візьми мене на руки, - заговорив людським голосом жучок. Маринка взяла жучка-світлячка в руки. Він затремтів у неї на долонях.
-От, бідолаха, мабуть замерз, - подумала вона.
-Так, я замерз, адже вранці так холодно. Мої братики та сестрички вже давно заховалися в сухе листя, залізли в щілинки дерев і там заснули на всю зиму. А я не можу туди долетіти, бо у мене зламане крильце. Віднеси мене будь-ласка до лісу.
-Авжеж, віднесу. Я сьогодні дуже слухняна і роблю лише добрі справи, але мені потрібно запитати дозволу у мами.
І Маринка з жучком-світлячком попрямувала додому, але мами вдома не було. Вона пішла до найближчого магазину.
- Що ж робити? Маринка загорнула жучка в хустинку, адже він тремтів від холоду. Тоді Маринка вирішила зігріти маленького друга. Вона назбирала непотрібних папірців, клаптиків тканини, гіллячок і…взяла сірники. Сірник чиркнув по коробці і враз спалахнула пожежа. Загорілися папірці, потім одяг, килим.
Маринка злякалася, але пригадала, що вихователька в садочку розповіла, як викликати пожежну машину. Вона підбігла до телефону ,що стяв поряд, і набрала номер 101. Почувши голос в слухавці, вона закричала: «Швидше, швидше, приїздіть. У нас пожежа. Моя адреса Курчатова, 34». Маринка схватила жучка та вибігла на вулицю.
Пожежна машина мчала на великій швидкості. Зупинилась біля Марининої хати, та почали гасити пожежу. Ось і Маринина мама підійшла. Маринка про все їй розповіла, і показала тремтячого жучка.
- Ти молодчина, що вирішила допомогти жучкові. Але ти була необачною, і тому могла накоїти багато лиха, бо забула просту істину: «Сірник не іграшка , дітям їх в руки брати не можна».
А жучку ми допоможемо разом, віднесемо до його братиків та сестричок у ліс. Ось так скінчилась ця повчальна історія, яка мало не наробила багато-багато біди.
Світлофор- Моргайко
Промовляє він без слів
Добрим світлом кольорів,
Як дорогу перейти –
Ну-мо, вогнику,світи!
Знак червоний - треба стати
І хвилинку зачекати,
Жовтий мовить – будь готовий,
А зелений – йди здоровий!
В автобусі
До нашого автобуса метелик залетів,
Нічого не питаючи, на перше місце сів...
НЕ чемний ти, метелику, недобре так робить!
Як хочеш з нами їхати, то треба заплатить.
Автобус
Їде весело автобус, справ багато в нього є:
До лікарні, цирку, школи пасажирів він везе.
У вікна поважний козлик товсту книжечку чита;
Їде він сьогодні в гості, а ведмедики - у парк.
Веселились ведмежата та дивились у вікно,
А ось поросятко з татком нагулялися давно.
Свій маршрут автобус знає, рано-вранці вже не спить.
Він усім допомагає та бажає:»Хай щастить!»
О.Сміян
Поїзд
Їде поїзд через гай, я гукаю: - Постривай!
Він, почувши, не тікав, на малюток зачекав:
- Ту-ту-ту- гуде гудок, їдем всі у дитсадок.
А. Мястківський
Машина Мчать машини
«Бі-бі-бі» вона співає, По шосе спішать машини,
Хатку на колесах має. Шелестять, шепочуть шини.
Є у неї фари-очі, Мчать машини в дальню путь
Ними світить серед ночі. То шофери їх ведуть.
В.Паронова Б.Федчук
Автобус Тролейбус
Це – автобус, знають всі: Ось тролейбус по дорозі
І дорослі, і малі. На роботу всіх розвозить,
Він по місту всіх розвозить, Але він не п’є бензину,
А за це бензину просить. А вхопився за дротину.
Т.Яцків І як струм піде по дроті -
То тролейбус у роботі.
Т.Яцків
Поведінка на дорозі
Як поводитись на вулиці -
Це відомо всім.
Коли ж хтось чомусь забув це,
Ми нагадуємо їм:
Всі дороги там, де транспорт,
Мають бути без дітей;
Ні в м’яча не можна грати,
Ані в гилки, ні в хокей.
Зі скакалкою стрибати,
Чи тягнути там канат,
Ані голуба ганяти,
Ні катати самокат.
І. Січовик
Пропоную для малят
ось таких я шість порад:
Для їзди й ходіння пішки
Є обладнанні доріжки.
Без батьків кататись дітям
Можна тільки з повноліття.
І до того ж, додамо,
Не пускати за кермо.
За машини не чіплятись
Там, де діти, не кататись.
Не возити пасажирів –
Дітлахів, пташок і звірів.
І.Січовик
Світлофор
Слова Т. Волгіної Музика А. Філіпченка
Світлофор – він друг для нас,
Помагає нам щораз:
Це ж його
Угорі
Світять ясно ліхтарі.
Як червоним він горить, -
Завмирає все умить:
Пішохід,
Не забудь:
В час такий закрита путь!
Світло жовте в ліхтарі, -
Світлофор гука вгорі:
«Вже рушать
Скоро вам, -
Я зелене світло дам!»
Як зеленим він горить, -
Всі машини стали вмить:
«Переходь
В цій порі!» -
Світлофор гука вгорі.
Світлофор – він друг для нас,
Помагає нам щораз.
І хоч він –
Автомат, -
А пильнує всіх малят!
«Ми в дорогу вирушаєм»
Слова.М.Поровської, муз. «Ой Джигуне, Джигуне»
Ми в дорогу вирушаємо
Разом всі дружненько
І правила добре знаємо
Ми усі гарненько.
Приспів: Хто у місті і в селі,
Мусять правила знать всі:
І дорослі, і малі.
Правила знать всі.
В автобус не штовхайтесь,
Будьте всі чемненькі,
Сісти ви не поспішайте,
Говоріть тихенько.
ЗАГАДКИ
Не ящірка і не гадюка,
Оця штука, котра стука,
Є і хвіст, і голова,
А не скажеш, що жива.
(Поїзд)
Дві залізні змії на драбині лежать.
Поповзе по них третя – вони задрижать.
(Колія, поїзд)
Тут завжди людей багато:
Той зібрався у Карпати,
Той до Сум квиток купує.
Гамір, шум, усе вирує.
Гучномовець не вгаває.
Кожен кудись поспішає.
Не базар, не кінозал.
Відгадали? Це …(вокзал)
Від села і до села,
Де дорога пролягла,
Перевозить дім людей –
І дорослих, і дітей.
(Автобус)
По місту дві змії повзуть
І на собі хатки везуть.
У тих хатках людей багато.
Ти знаєш, як ці хатки звати?
(Трамвай)
В червонім будиночку повно людей.
Ти теж, певно, бачив будиночок цей.
По рейках сталевих будиночок мчить.
- Увага! Я їду! – дзвінок дзеленчить.
(Трамвай)
Замість рейок дві дротини
Визначають рух машини,
Щоби взуті в гуму ноги
Не збивалися з дороги.
(Тролейбус)
Воно зупиниться охоче
Там, де лиш пасажир захоче.
На ньому шашки є, малята,
Але у них не можна грати.
(Таксі)
Диво вулицею мчить:
Його можна зупинить
На зупинці чи без неї
Помахом руки своєї.
(Таксі)
Коник цей на двох ногах
Будь-який здолає шлях.
Коли вулицею мчить,
Безперервно торохтить,
А тролейбуси й трамваї
Дуже легко обганяє.
(Мотоцикл)
Його можна осідлати,
Можна і за роги взяти,
Та щоб міг тебе везти,
Слід йому допомогти.
(Велосипед)
Моргайлик-недрімайлик
очей аж троє має,
По черзі кожним оком
тобі й мені моргає.
(Світлофор)
Їде він без коліс
Через поле, через ліс,
Із гори на гору
У зимову пору.
(Сани)
Троє очей хлопець має,
І всіма трьома моргає.
Як моргне зеленим оком –
Йди спокійно, рівним кроком,
А червоним або жовтим –
Вимагає, щоб не йшов ти.
(Світлофор)
На дорозі лежить килим,
Чорний колір поруч з білим.
Чорно-білий килим цей
Промовляє до людей:
«Щоб не трапилось біди,
Тут дорогу перейди!»
(Перехід «зебра»)
Під землею - дивне місто:
Все в огнях, як у намисті.
В нім будинки не стоять,
По залізних рейках мчать.
(Метро)
Думав, сходами я піду,
А насправді сходи … їдуть.
Де це відбувається?
Як це називається?
(Метро, ескалатор)
